Дослідники у великої кількості почали застосовувати зроби-сам 3D принтери, дешеву електроніку, сенсори та багато іншого.
Щоб займатися наукою, науковцям потрібні гроші — та загалом чимало, тому що спеціалізоване обладнання та інструменти недешеві. Це означає, що дослідникам часто доводиться витрачати значну кількість часу на залучення коштів від державних установ і приватних осіб. Але епоха з відкритим вихідним кодом і дешевими апаратними засобами, в тому числі 3-D принтерами, робить його більш легким для них, щоб швидко протестувати інноваційні ідеї і зробити свої власні інструменти дослідження. Ці технології, як правило, вважаються належать “мейкерам” — слово, яке пробуджує мастаків та аматорів. Але багатьох вчених почав охоплювати дух зроби-сам, щоб просувати свої дослідження в різних областях, включаючи енергетику, транспорт, нейробіологію та побутову електроніку.
В руках науковців мейкерські інструменти можуть допомогти трансформувати ідеї у матеріальні об’єкти, прискорюючи дослідження та розтягуючи фінансування, каже Joan Horvath, співзасновниця консалтингової компанії Nonscriptum LL, яка робить перший мейкерский сімпозіум для науковців в рамках зустрічі Американської Асоціації з вдосконалення Науки. Особливо для дослідників, хто потребують обладнання якого ще немає або воно дуже дороге щоб відразу придбати, «здатність мейкерських технологій є неймовірно перспективною», додає вона.
Об’єднання науки та мейкерскго руху «не тільки велика річ, але й неминуча річ», каже Конор Руссоманно, співзасновник OpenBCI, компанії що будує недорогий набір мозок-комп’ютер інтерфейсу. Комплект включає 3D-друковану токопроводну гарнітуру на голову, схожу на тюбетейку, електронну плату та open-source програмне забезпечення з відкритим кодом, який керує технологією. Відкриваючи дослидження мозкових хвиль для зроби-сам-ентузіастів та не-експертів а також заохочуючи ділитися данними у онлайн-спільнотах, Руссоманно сподівається прискорити неврологію.
Вчені в національних лабораторіях та дослідницькіх агенціях також стають більш креативними з мейкерськими технологіями.
Минулого року група вчених та інженерів з U.S. Department of Energy почали застосовувати 3D друк щоб зробити/make/, у буквальному сенсі слова, гігантську зміну у виробництві вітрових турбін. Виорбництво 30-метрових лопаток турбіни коштує мільйони доларів та займає близько року, говорить Lonnie Love, інженер-механік з національної лабораторії Міністерства Енегретики Oak Ridge в штаті Теннессі. Використовуючі 3D-технології Love та його колеги тепер роблять лопатки протягом декількох тижнів та в ціну кількох десятків тисяч доларів. На додачу до економії часу та грошей, 3D друк може зробити здобування енергії вітру більш ефективним. Патерни вітру на вітровій фермі змінюються, каже Love, «тож в ідеалі ви хочете різні форми леза в різних точках, щоб виробити якнайбільше електроенергії». Сьогодні виробники застосовують стандартний підхід до виробництва турбінних лопаток, тому що виробництво є досить дорогим та складним. З допомогою 3D-друкованих форм вони могли б заповнити вітрові ферми чи вітропарки різноманітними, розмуно спроектованими турбінами.
Наступна частина перекладу вийде протягом тижня. Оригінал за посиланням.