1. Їжа — наша базова потреба.
Як казала моя бабка: Щоб у світі не сталось, а кожен хоче три рази поїсти і один раз випорожнитись. На цьому стоїть економіка фаст-фудів і супермаркетів. Але карантин показав, що та система може давати збої.
І план Б нікому не буде зайвим. Є звичайно на світі праноїди і фрукторіанці. Але ті, кого я знаю, чомусь всі з’їхали десь у тропіки. А ми тут, як не крути мусимо їсти, бо їжа наша базова потреба.

2. Здоров’я
Немає більш корисної їжі на планеті, ніж та яка вирощена власними руками на власній грядці, на дачі, городі, за хатою чи на балконі. Чому?
Бо ви знаєте її походження, на відміну від магазинної. Не даєте туди пестицидів та іншої зайвої хімії. Уважно відноситесь до вирощування, удобрюєте компостом чи тим, що вважаєте корисним.

3. Від грядки до тарілки
Ви збираєте ваш врожай, щоб відразу вжити в їжу. Існують дослідження, які показують, що за 24 години після збору врожаю 50% корисних властивостей рослин втрачається. І більшість людей не має ні найменшого уявлення про користь тих втрачених властивостей. Але чому б не змінити все це в кращу сторону, додавши в своє життя всю можливу користь від харчування найвищої якості?

4. Їжа найкращої якості
Одна із значимих причин, чому я почав вирощувати їжу самостійно – це її відсутність. Ми не їмо їжу яку дає на природа і маємо масу проблем зі здоров’ям.

Всі вільні тварини на Землі їдять натуральну їжу – прямо на місці, прямо з живих рослин. Вони не зривають їжу, щоб віднести її додому. Вони не кладуть її в холодильник і не відправляють її через всю країну, щоб потім купити її, а потім з’їсти. Вони їдять її свіжою! І ми теж повинні їсти нашу їжу свіжою.

5. Фізична активність
Вирощування власної їжі це рух – необхідний нашому тілу. Не секрет, що той малорухомий спосіб життя який ми ведемо викликає більшість проблем зі спиною і тілом. Безкінечні стреси викликають розлади психіки і депресії. Робота в городі зцілює нас. Це вам кажу я, кому ставлять Бехтерева, остоохондрози і емоційне вигорання останні 20 років.

Коли ви працюєте в своєму саду, ви проявляєте фізичну активність, нарощуючи свої м’язи, розвиваючи свою витривалість. Іноді робота в саду займає весь день, плюс ви здорово харчуєтеся. Під сонцем ваше тіло безкоштовно створює вам вітамін D. Ви відчуваєте прилив життєвих сил і хочете жити!

6. Економія
В країні де 60% сімейного бюджету займає покупка їжі, вирощувати їжу, як мінімум економно і логічно. Ваші Грядки бережуть ваші гроші, а ціни на їжу постійно ростуть, не залежно від врожайності. Надлишки завжди можна продати. Вашу їжу зметуть знайомі, бо її неможна купити в магазині.
Вирощувати їжу – це як друкувати власні гроші.

7. Смак
Смак – це величезна причина, по якій багато людей (включаючи мене) вирощують їжу самі. Знаєте, багатьох не так турбує здоров’я, екологія чи економія грошей. Але що їх дійсно турбує – це смак.

Якщо ви коли-небудь пробували на смак домашній помідор, то ви мабуть знаєте, що його не зрівняти з магазинним! А тепер уявіть, що все може бути таким, що така різниця буде не тільки в томатах.

Знаєте, коли я збираю городину і починаю її нарізати, я потрапляю в якийсь стан медитації, запахи, смаки з глибокого дитинства, а можливо ще глибше. Ще трохи зелені і вже всі збігаються. Ви цікавились скільки спецій і олій додають кухарі, щоб витиснути зі страви хоч якийсь смак? Своя зелень – то є своя зелень.

8. Гордість.
Вирощуванні їжі – це також про досягнення. Зробити щось власними руками. Особливо, коли живеш у суспільстві тотального знецінення, світі скорочень і непотрібності.
Вирощування їжі повертає віру в себе. Я приношу з грядки свій врожай і кажу собі: «Так, я це виростив!». І ви можете! Варто лише спробувати.

Вирощування їжі суттєво підвищить вашу самооцінку і повертає самоповагу.

9. Екоактивізм
Я вирощую їжу, бо це мій маніфест свідомого споживання ресурсів планети. Я вірю в силу малих кроків. І збереження біорізноманіття починається з кожного з нас, з вазонка на балконі і грядки при вході.
Вирошування їжі не зупинить вирубку тропічних лісів під ваше авокадо чи тофу. Але пам’ятайте, що завжди тій екзотиці є альтернатива, яку ви можете виростити самостійно. Скороти транспортний слід, сміття від упаковки, воду та енергію на зберігання.

10. Грунти
Не секрет, що наші запаси чорноземів скоро вичерпаються, через недбале відношення агрохолдингів. Вони прагнуть буквально всю площу країни розорати, щоб експортувати зерно.
Проте Ми можемо вирощувати власний чорнозем, це просто. Трохи мульчі, трохи компосту, трохи любові. Не треба багато, достатньо навіть 5 грядок. Земля вам віддячить врожаєм. Коли воно попре, ви не будете встигати збирати.

11. Діти
Так склалось що ми вже звикли ходити за їжею в магазин. Наша їжа зазвичай запакована, пастеризована, максимально оптимізована по собівартості. І ми залежимо від цих факторів. А лиш уявіть, що наші діти взагалі не знають звідки вона береться. Для них їжа на грядках це якась магія, пранк, челендж!

Коли вони витягують самостійно редиску, змивають у відрі від грунту, нарізають, кладуть в тарілку, хрумають. Це формує нові споживацькі взаємозв’язки. Там, у майбутньому, їх не чекає нічого хорошого, ми так зробили. Якщо вони знатимуть, як виростити їжу і забезпечувати себе базовою потребою, вони зможуть вижити. Навіть коли роботи замінять все на світі.

12. Свобода вибору.
Мене завжди бентежить та одноманітність культур які нам пропонує супермаркет. Ви знали, що більшість продуктів в упаковках це всього три складники: пшениця, рис та кукурудза. І ще близько 35 видів рослин і тварин, складає всю сучасну індустрію їжі.

Я постійно запитую себе: а де всі інші різновиди сортів? Хоча б того насіння, що продають в пакетиках. Чому його немає на прилавках.
Я щиро заздрив тим людям, хто вирощує їжу і має право на це різноманіття. Я теж так хочу!
Вирощування їжі це право на нашу свободу вибору, право на біорізноманіття, альтернатива шаблонам масмаркету.

13. Культурна спадщина.
У мене лише картоплі 35 сортів, української селекції! Томатів, мабуть ще більше. Я хочу спробувати їх різними. А ви куштували солодку ріпу, а печений пастернак, а тушковану лободу? То ви нічого мабуть не знаєте про Україну. Бо тут, це були традиційні страви сотні років.
В Енеїді Котляревського можна зустріти сотні різних страв, які ми ніколи не чули, наприклад, путря з ячменю та квасу, малай, паляниця.
За кожною стравою на нашому столі стоять рослини, флора і фауна нашого довкілля. Складна екосистема, яка створила образ нашої країни і нашої планети. Образ, який ми можемо зберегти і передати, чи забути і зникнути.

14. Однодумці
О так! Ми живемо у світі самотніх людей. Квартира-робота-ашан-диван. Гортаємо телефон, зчитуємо інфошуми, лайкаємо фотки.

Коли ви починаєте вирощувати їжу, часу на диван стає все менше, вам стає ніколи, ви обростаєте однодумцями, стаєте членами нових неймовірних спільнот. В їх очах ви бачите радість і захоплення, енергію, яка передається вам разом із досвідом, насінням та розсадою. З часом ви втягується, теж стаєте гуру і ділитесь власним врожаєм і нехай весь світ почекає зі своєю діджіталізацією.
Спільноти дають вам розуміння масштабу і впливу. Спільноти вливаються в мережі, міжнародні організації, з’їзди, наукові конференції. І ваша малесенька грядочка стає частиною величезного пазлу системних змін.

15. Інвестиції
Вирощуючи їжу ви стаєте менше залежати від зовнішніх факторів. Навіть на карантині ви маєте свободу дій. Ви стаєте творцем власного світу і будете в ньому потрібні навіть не залежно від віку. Він ніколи не устаріє морально і завжди буде вас надихати. Щоб не відбувалось навколо, ви завжди можете покласти насінину в грунт і отримати сотню нових. Вирощування їжі – це ваша продовольча безпека, ваша найбільш ефективна інвестиція в епоху турбулентності та непевності.
Інвестуйте свій час і зусилля, отримайте навики городництва. Не треба фермерства, робіть для себе. Станьте самі собі рантьє і ще не раз будете вдячні своїй інвестиції.

📸 @fansinthegarden
#вирощуй #гроуфуд #місцеваїжа #спільноти #простежиття