Коли я був малим, я знав, що можу покладатися на просту формулу успіху: Поводься добре у школі, потрапляй до правильних дипломних курсів, отримай правильну ступінь і далі підіймайся по корпоративних сходах. Ця формула працювала для моїх батьків та дідусів-бабусь. Проте світ змінюється. Сходів більше не має, і в цьому місці — лише лабіринт. Наші студенти успадкують світ, де зміни — єдина константа, де автоматизація замінить виробництво, що потребує низького рівня підготовки, і де штучний інтелект виконуватиме аналітичну роботу.

Роками Google фокусувався на пошуці та наймі найкращих студентів комп’ютерних наук, неперевершених у своїй сфері. Однак провівши переоцінку цього процесу за допомогою Project Oxygen, Google виявив, що так звані “м’які навички” були важливішими за відмінні знання. Також з’ясувалось, що для того, щоб досягти успіху у креативній економіці, студентам потрібна емпатія, навички вирішення проблем, гнучке мислення та навички співпраці. Такі навички студенти можуть розвинути у добре розробленому шкільному мейкерспейсі. Ось п’ять переваг наявності загальношкільного мейкерспейсу. 

1. Мейкерспейс розвине у студентів мейкерське мислення.

Проходячи по мейкерспейсу, легко вдатися до думки, що студенти просто пустуються та розважаються. Це не дуже схоже на навчання, а скоріше на гру. Але дещо глибоке з’являється у цій грі, коли студенти визначають себе мейкерами, винахідниками та творцями. Тут вони розвивають те, що Дейл Доґерті (Dale Dougherty) називає “мисленням мейкера”.

Коли студенти розвивають мислення мейкера, вони вчаться мислити розбіжно та вирішувати проблеми, поєднуючі здавалося б непов’язані між собою ідеї. Тут студенти також залучаються до ітеративного мислення, рухаючись у творчому процесі. У мейкерспейсі студенти вчаться лудити та робити експерименти зі швидким вогнем. Проте студенти також вчаться, як завершити весь процес проектування, ставити шалені запитання, власноруч займатися дослідженням та загалом генерувати інноваційні ідеї, що стануть реальними продуктами, які вони випустять у світ. У цьому процесі студенти навчаються управлінню проектами та системному мисленню, оскільки розбираються, як маневрувати, маючи справу з чимось складним. Вони також стають хакерами та бунтівниками, які можуть змінювати світ. Інакше кажучи, вони стають інноваторами.

2. Мейкерспейси заохочуються міждисциплінарне навчання.

Часто-густо ми чуємо, що потрібен STEAM, а не просто STEM. Але мейкерспейс іде далі дебатів щодо STEM/STEAM до повністю міждисциплінарного підходу. Мейкерспейс — це по суті простір, розроблений для творчої діяльності власноруч та створення прототипів. Студенти можуть писати код, розробляти схеми та робити інженерне проектування. Вони також можуть знімати документалні стрічки або записувати подкасти для документальних доследжень, що поєднують елементи наукових та соціальних дисциплін. Таким чином студенти роблять цінні зв’язки між предметами та сферами, які традиційно подаються окремо.

3. Мейкерспейси допомагають просувати рівність

Хоча гендерний розрив у науковій сфері зменшується, особливо у хімії та біології, він стоїть на місці у інженерії та погіршується у комп’ютерних науках. Коли вчителі розробляють ґендерно інклюзивні мейкерспейси, школи можуть допомогти зробити кроки по зменшенню цього гендерного розриву. Те саме стосується студентів, що належать до етнічних меншин, а також інших, зазвичай недостатньо представлених груп.

Мейкерспейс також дає можливість прийняти нейродикультуру у творчому мисленні та інженерії. Замість того, щоб обмежувати учасників креативних проектів талановитими студентами або студентами програм з відзнаками, необхідно давати доступ до тих самих можливостей студентам, які, наприклад, мають комунікативні проблеми або мають проблеми у навчанні. Завдання та креативні можливості можна розробити для будь-якої дитини з будь-яким рівнем навичок.

4. Мейкерспейс — ідеальне місце, щоб розвинути мислення росту.

Якщо ми хочемо, щоб студенти розвивалися, треба дати їм передихнути. Але школи часто-густо представляють собою середовище високого напруження, яке акцентує на наданні правильної відповіді з першого разу. Студенти починають боятися ризикувати. З іншого боку, мейкерспейс — безпечне місце, де провалитися — нормально. Тут студенти зживаються з думкою, что творча робота — це експеримент, повний повторів. Вони навчаються тому, що невдалі спроби тимчасові, а провал —незмінне.

У мейкерспейсі студенти мають можливість побачити, що провал — це не щось незмінне, а талант — це не щось визначене назавжди. Це додає сили тому, що Керол Двек (Carol Dweck) називає “мислення росту”. Двек описує два типи мислення, які бувають в учнів. Перший — фіксоване мислення, що припускає, що здібності є притаманними та незмінними. Другий — мислення росту, що розглядає їх як щось, що можна поліпшити за допомогою практики. Ті, у кого мислення росту, дивляться на перешкоди як на можливість експериментувати та вирішувати проблеми. Виявляється, мейкерспейс — це ідеальне місце, де можна розвинути це мислення росту.

5. Мейкерспейси поліпшують здатність студентів до дій.

У мейкерспейсі студенти постійно приймають свої власні рішення. Вони вирішують, що створюватимуть та як це створюватимуть. Студенти обирають матеріали, підхід, робоче місце та теми. Рухаючись у творчому процесі, вони вчаться самостійно слідкувати за ходом та підлаштовуватися. Це допомагає підвищити здатність активно діяти та само-контроль. 

Стрибайте!

Легко зануритися у питання, які продукти мають бути у мейкерспейсі. Який 3D принтер придбати? Який вид САПР апарату працюватиме найкраще? Що обрати: Arduino або Raspberry Pi, чи обидва? Проте насправді найпотужніший елемент в мейкерспейсі — це вчитель, що надихає студентів йти на творчі ризики. Це можна зробити, створивши простір, де студентів спонукають мріяти, цікавитися та проектувати.

Якщо ви цікавитися мейкерспейсами, але не знаєте, з чого почати, цей блог — чудовий початок.

Безкоштовні квитки для вчителів та викладачів на третій щорічний Odesa Mini Maker Faire. Якщо хочете провести ярмарок School Maker Faire, ліцензія безкоштовна, зверніться будь ласка до нас у форму зворотнього зв’язку.

 

Автор John Spencer
Переклад Анна Пєтухова