Гроші машин і гроші людей. Частина 2

Продовження розмови про універсальний основний дохід (Universal Basic Income) від Джона Мейнарда Кейнса (John Maynard Keynes) та про погляди на неї Пола Бучхейта (Paul Buchheit). Частина перша.

Зверніть увагу, що Нік сказав, “ми не перестанемо працювати” (“we won’t run out of work”), а не “у нас не вичерпаються робочі місця” (“we won’t run out of jobs”). Частина проблеми полягає в тому, що “робота” (“the job”) є штучною конструкцією, в якій вона управляється і розподіляється корпораціями та іншими установами, до яких люди повинні звернутись, щоб взяти у ній участь. Фінансові ринки повинні винагороджувати корпорації, щоб ті продовжували виконувати роботу, яка має бути зроблена. Але, як зазначила Рана Форухар (Rana Foroohar) в своїй новій книжці “Makers і Takers”: «зростання фінансів і занепад американської промисловості веде сьогодні до збільшення розбіжності між винагородою з боку фінансових ринків і тим, чого дійсно потребує економіка».