Коли я вже достатньо познайомився з світом комерційного друку, прогнав через стіл горщики, підставки, формочки і інший мотлох, запізнившись на перші місця в кожній з означених категорій виробів, я зрозумів, що хочу від цього всього отримати.

Поєднання мистецтва і 3д-друку.

Бажаного мого мистецтва)

Спочатку, звісно, було мистецтво інших. Моє оточення в Харкові через одного впиралось в сучасних художників, скульпторів і ще хуй пойми кого, але концептуально, ярко, красиво і тд. Висотка і сучасне мистецтво. Оцим я займався по суті.

І маю сказати — це було фантастично!

Ти виймаєш глянцевий витвір сучасного автора з ацетонової бані, сідаєш в таксі, морозишся від водія на рахунок запаху з багажника, їдеш в центр в галерею, де сьогодні відкривається виставка і для твого вонючого друга вже поставили білий постамент. Це прям доставляє)

І звісно що в такому оточенні, маючи безліч референсів навкруги, я, як і кожна нормальна людина, почав шукати можливості своєї реалізації. Якщо зі старту закладатись на то, шо ти ніхуя не зможеш – то …підставте вашу причину.

План був прост, як двері:

  • моделимо
  • Друкуємо
  • Обробляємо
  • Накопичуємо
  • Може комусь шось сподобається і я вирішу нарешті проблему пенсії)

Короче, план надійний, як ти сам. Переходимо до реалізації.

Скульптурінг.

Боже, борони прогрес, є віртуальна реальність. Освоїти топові проти тіпа Блендера и Фьюжина – відкинуто відразу. Ми хочемо творити, а не сидіти за партою.

Окулус Медіум. Або як він там зара називається. Вам потрібна гарнітура, комп з норм відюхою і натхнення з купою часу. Час у промальпів взимку є. Окулус Ріфт С довелося докупити. І комп з відюхою також, бо я не геймер і такі карти мені ніколи не були потрібні.

Далі — тільки безмежна творчість!

Ручками стоячи посеред кімнати зліпив, модель експортував, якщо тре, у Нетфабі на куски порізав, на друк поставив. Модельку на Культс залив. Оргазм.

Першим витвором було обрано вазу. До вази складно доібатися і завжди можно сказати, що я обкатую форми)

Пояснювати, як це, моделити руками у VR, я тут не буду. Це треба спробувати. Нетфаб і друк також пропустимо.

Далі почалась обробка. Я склєів все до купи, почав готувати під покраску. Дуже багато дремеля, шліфмашинки, шпакла і наждачноі бумаги. Далі мала бути фарба градієнтом і лак.

Але, блядь, але.

Сподіваюсь по моїй вазі не в’їбуть КАБом. Хочу колись її доробити.

Написано коряво, правити вже не хочу, тим паче, що найцікавіше тут фотки.

Надобраніч.

Оригінал тексту на Facebook-сторінці