Текст був підготований для публікації у блозі на AIN.ua. Тут навожу невідредактовану версію тексту.
Дуже сподобалися думки Дениса Гурського стосовно розвитку стартап-культури в Україні. Оформив свої спостереження як результат спілкування з мейкерами, майстрами, стартапами, студентами, виробництвами та конструкторськими бюро. Всі думки стосуються виключно hardware-стартапів та hardware-підприємців.
Напишу про те, чому у нас не вийде побудувати країну стартапів.
У нас не вийде побудувати країну стартапів якщо люди банально не вміють робити прототипування, бояться це робити.
У нас не вийде, доки у школах не запрацюють мейкерспейси з доступом до базових традиційних інструментів і сучасних цифрових інструментів і викладанням методик STEAM-освіти. Доки діти з малку не навчаться користуватися інструментами та не будуть боятися робити помилки. Національний План Цифрового Навчання Італії за ініціативою Мінистерства Освіти Італії включає побудову мейкерспейсу у кожній школі країни.
У нас не вийде, доки у середніх та вищих освітніх закладах не з’явиться культура користування майстернями на базі учбового закладу та культура перевіряти свої ідеї шляхом швидкого прототипування. В Україні є кілька університетських майстерень Fab Lab, але вони є навіть не у кожному обласному центрі. Не вийде, доки студенти не навчаться вільно ділитися знаннями та навчати одне одного користуватися станками та інструментами, разом вирішувати проблеми, шукати недорогі та швидкі шляхи побудови прототипів, підтримувати одне одного у випадках провалів скільки б їх не ставалося. Стів Джобс цінував такі навички, як вміння робити багато з малими витратами ресурсів — «You guys have shown us that you can do a lot with a little. You guys kick ass» © Steve Jobs. Доречі, ось чому вашій школі потрібен мейкерспейс.
У нас не вийде доки кожна людина що цікавиться hardware-бізнесом чи хобі, або hardware-стартапами як мінімум хоча б раз не відвідає хакерспейс, а краще хоча б раз візьме навчальний курс у хакер- чи мейкерспейсі. Хакерспейс, у якому можна відчути піратську атмосферу часів створення Macintosh А як їх відвідати, якщо на всю Україну він є поки що один?
У нас не вийде, доки не з’явиться культура підтримки «середнього» виробника чи мейкера з звичайною історією. Ми поки що говоримо тільки про надзусилля, роботу по 14 годин або продаж квартири щоб переїхати розвивати стартап у іншу країну. На радарах майже тільки такі «героїчні» історії. Вони, на мій погляд, значно звужують коло людей, котрі могли б бути частиною стартап-екосистеми, але не відчувають себе «героями з тих от історій». Це має бути більше історія про включення та залученість більше, ніж про геройство та елітарність.
У нас не вийде, доки не з’явиться відповідна атмосфера спілкування на мітапах або мейкерських/арт/хакер вечірках. Атмосфера щирого спілкування, коли можна ділитися результатами своїх невдалих експериментів, просити поради, шукати ресурси — знання, матеріали, фінансування, менторство, технічну та бізнес експертизу. Де можна обговорювати статуси поточних проектів та шукати ідеї і команду для нових. Зустрічі принаймні раз на місяць.
У нас не вийде, доки всі вищезазначені групи не будуть мати можливості виходити в люди на велику публіку яка має певний стан розуму, а саме конструктивний підхід та підтримку замість критики та скепсису. Виходити у атмосферу, яку чудово навчилися створювати на ярмарках мейкерів Maker Faire по всьому світі. Атмосферу, у якої чудово почуваються і аматори, і бізнесмени, і потужні профі, і науковці, вчителі та викладачі, тимчасово переміщені особи, школяри та студенти, пенсіонери, ветерани та демобілізовані. В Україні за 4 роки проведено 15 ярмарків мейкерів Mini Maker Faire. Атмосферу відкритості та жаги експериментів відтворити вдається.
Фактично ж цей текст саме про те, чому у нас вийде. У нас поки що небагато, але є відкриті майстерні, хакерспейси та Fab Lab. Кілька шкіл почали відновлювати ідею майстерень з традиційним та цифровим інструментом, це не дуже дорого. У нас в базі реєстрацій зараз більше 1200 вчителів з всієї України, які отримали безкоштовні квитки для відвідування ярмарків Mini Maker Faire. Уявіть собі — приблизно половина вчителів їде за власний кошт у вихідний день на ярмарок мейкерів до Львова, Одеси, Дніпра, Харкова чи Київа, щоб знайти натхнення, поспіклуватися з учасниками і відвідувачами, привезти у рідну школу нових гарних ідеї які буде втілено в учбовий процес.
Ба більше, переобладнуються державні бібліотеки і найпрогресивніші проектують у них простір для спілкування, і простір для цифрових інструментів також. І справа тут не стільки у наявності 3D-принтера, справа у створенні простору для спілкування та експериментів — у тому числі з 3d-друком.
У 2018 році ярмарки мейкерів відбулися у 5 містах України. І так, як пише Денис Гурський, ми зверталися до міської влади і у деяких містах отримували потужну підтримку.
Без відповідної екосистеми очикування появи нових технологічних бізнесів чи стартапів схоже на сіяння моркви у аби-який грунт і відразу спроба тягнути моркву уверх щоб швидше виросла. Але є чудовий досвід Іспанії, Канади, США, Італії, який говорить в першу чергу про створення правильних умов «знизу». В результаті і народжуються нові компанії, яким легко знайти кваліфікованих людей у команду, простори для швидкої перевірки ідей, виробничі потужності для виготовлення тестових партій та перші тисячі клієнтів-тестерів з «своєї» спільноти.
Зараз готуємо «осінній» сезон ярмарків мейкерів 2019, і у процесі підготовки оглядаючи всі наявні ресурси та існуючу екосистему чітко з командою усвідомлюємо — у нас виходить.
І для цього ми шукаємо партнерів, в яких виходить створювати власний матеріальний та інтелектуальний продукт, та які вірять в країну, в якої вийде.
Let’s make it.
Автор: Юрій Власюк, з 2014 року також співорганізатор ярмарків Mini Maker Faire, голова правління ГО Мейкер Хаб, офіційний Apple reseller з 1998 року.
Мейкер — слово яке вигадав засновник журналу Make Magazine та ярмарків Maker Faire Дейл Доерті. Слово означає людину яка для задоволення або для бізнесу чи навіть для науки робить щось руками, від в’язання хвоста русалки для власної розваги до 3д-друку деталей для наукових експериментів.
Fab Lab — Fabrication Laboratory. Концепція універсальної цифрової лабораторії для виготовлення прототипів та малих партій деталей та виробів. Концепцію розробив викладач MIT Ніл Гершенфельд.