В Барселоні рівень безробіття молоді сягав 50% — ціле покоління не мало перспективи знайти роботу та жити окремо від батьків. А в затоку заходили кораблі з товарами виробленими далеко-далеко, а з міста виїзжали вантажівки сміття.

Засновник першого фаблаб назвав цей стан Барселони «перетворення продуктів у сміття». Він пізніше став головним архітектором міста.

Тут у ініціативної групи з’явилася візія перетворити споживачів на творців. Але як?

А давайте електронні біти(ідеї, проекти) нехай рухаються вільно, а атоми залишаються у місті? А давайте перетворимо місто з продукт-зайшов/сміття-вийшло на дані-зайшли/дані-вийшли?

Щоб таке влаштувати Барселона запустила фаблаби по всьому місту як частину міської інфраструктури. У той самий спосіб як ми очикуємо від міста послуг з постачання чистої води та електрики, Барселона постачала зміст мейкерства. І це не відбулося безпроблемно.

У бідному районі міста Ciutat Meridiana відбувся протест з захопленням локації мейкеспейсу. Спільнота вимагала «краще зробіть тут банк розподілу їжі!»

Питання було вирішено коли спільноту переконали що фаблаб може бути використаний для ВИРОЩУВАННЯ їжі, ВИРОБНИЦТВА іграшок для дітей замість купувати їх, та РОЗПОЧАТИ ВЛАСНИЙ БІЗНЕС замість шукати роботу.

Ще раз зауважу, засновник першого фаблабу став головним архитекторам. А Барселона поставила план до 2050 забезпечувати вісі потреби міста автономно.

І звісно ж, Барселона має свій ярмарок мейкерів, потужний Maker Faire Barcelona. А вся інформація про українські мейкерські події знаходиться на сторінці Maker Hub.